Паління-частина нашого способу життя, елемент нашого поводження - складна дія, супроводжувана визначеними відчуттями й обґрунтоване на різних біохімічних і фізіологічних процесах.
Паління це дуже сильна звичка.
Дуже швидке паління стає запеклою звичкою.
Для багатьох курців паління стає частиною свого Я, а таке внутрішнє сприйняття самого себе, іноді дуже важко змінити.
Ілюзія також полягає й у тім, що багато курців затверджують, що паління може служити в якості заспокійливого, зм'якшуючи стресові навантаження, засобом розслаблення, переключення активності, що особливо важливо в складних, конфліктних або невизначених ситуаціях.
Важливість нікотину можна продемонструвати за допомогою наступних спостережень: у недавно закурили людей швидко установлюються властиві їм глибина затягування тютюнового диму, а також активний рівень нікотину в крові; у запеклих курців включається механізм регулювання рівня нікотину в крові; курцям більше всього хочеться курити, коли в крові знижується концентрація нікотину; замісна терапія, зв'язана з прийомом нікотину, частково знижує виразність симптомів, обумовлених відмовленням від паління.
Тут важливо знайти такі формулювання, у яких з однієї сторони визнаються потенційні труднощі, зв'язані з відмовленням від паління, а з іншої підкреслюється можливість зробити це.
Незважаючи на те, що паління тютюну є сильною звичкою, а також формою наркотичної залежності, мільйонам людей удалося кинути курити. |