а алкоголізм є долею лише щодо невеликої частини держав, то згубні наслідки епідемії паління ще не оцінені "по достоїнству". У світі дотепер існує представлення про цю шкідливу звичку, як про порівняно необразливу витівку й особисту справу кожного курця.

Але доведено, що в курців з великим стажем у середньому на 22 року менше середня тривалість життя, а рівень смертності серед них утроє вище, ніж серед некурящих. Можна вважати встановленим, що 25% хвороб, що приводять до передчасної смерті, прямо або побічно зв'язані з палінням.

Паління відноситься до тих шкідливим заняттям, пристраститися до яких можна дуже швидко, а от відвикнути…

Соціологічні дослідження свідчать, що значна частина курців (60-70%) намагається позбутися від цієї звички, однак, на думку наркологів, залежність від тютюну може бути такого ж сильної, як і від героїну. Жодне речовина не може конкурувати з тютюном по кількості викликаних їм смертей, тому що він убиває кожного другого свого споживача.

На протяг останнього років ВІЗ і Всесвітній Банк провели глобальне дослідження шкоди, що наносить паління, і, як виявилося, тютюн є більш серйозною причиною смерті й інвалідності, чим будь-яка інша хвороба сама по собі. За період з 1950 по 2000 р.г. у розвитих країнах паління стало причиною майже 62 млн. смертей. На Землі курить 1,3 млрд. людина. 300 млн. живучих сьогодні дітей будуть убиті тютюном у дорослому віці.

Світова громадськість стурбована масштабами і темпами тютюнової епідемії. Особливість цієї епідемії полягає в тім, що ще 50 років тому про її існування ніхто не підозрював. Причина в тім, що між впливом паління і настанням хвороб, зв'язаних з тютюном, існує розрив у часі звичайно в кілька десятків років. Тому, лише починаючи з 50-х років минулого століття, після ретельних досліджень усіх факторів, що впливають на смертність, удалося виявити жахаючі масштаби викликуваної тютюном смертності.

21 травня 2003 року (напередодні Всесвітнього дня боротьби з палінням) 192 країни – члени Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВІЗ), у тому числі й Україна, – схвалили текст угоди «Рамкова конвенція по боротьбі проти тютюну». Конвенція була ініційована ВІЗ. Причиною послужили наукові дані про реальні масштаби впливу споживання тютюну на здоров'я людей: у даний час від викликаних тютюном хвороб у світі щорічно вмирає близько 5 мільйонів чоловік, що значно перевищує число помираючих від тероризму і воєнних дій.. У ХХ столітті від тютюну вже загинуло більш 100 мільйонів чоловік.

Наслідку паління становлять величенну небезпеку для людства, і якщо споживання тютюну не контролювати, він щорічно буде убивати більше, ніж СНІД, туберкульоз, материнська смертність, дорожні аварії, самогубства й убивства разом узяті. Воістину тютюн став зброєю масового знищення, масштаби утрат від якого перевищують утрати від ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї разом узятих.

При збереженні нинішніх темпів споживання тютюну у світі до 2030 року ця цифра досягне 10 мільйонів (за прогнозом вчених Единбурзького університету, Великобританія), а всього в ХХІ сторіччі тютюн уб'є біля одного мільярда людей, причому з них 7 млн. смертей буде приходитися на країни, що розвиваються.. Якщо паління в індустріально розвитих країнах щорічно зменшується на 1%, то в цих країнах збільшується на 3%.

Дослідження впливу тютюнового диму на оточуючих людей, звичайно називаного пасивним палінням (хоча вірніше називати його примусовим палінням) почалися тільки в 80-ыі роки минулого сторіччя. Але уже встановлено, що і воно є причиною смерті, хвороб і інвалідності. Вплив тютюнового диму на ті, хто не курить, збільшує ризик передчасної смерті від цілого ряду хронічних захворювань, провокує розвиток онкологічних, серцево-судинних недуг, захворювань органів подиху.

Нерідко можна чути, що паління – просто шкідлива звичка, а сигарети є природним продуктом, отаким загорненим у папір рослиною. Рамкова конвенція поклала кінець подібному до думки, визнавши, що «сигарети є високотехнологічними виробами, розробленими таким чином, щоб створювати і підтримувати залежність, і що багато компонентів, що утримуються в них, і виділюваний ними дим є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними канцерогенами», а також, що залежність від тютюну класифікується як окремий розлад здоров'я.
«Тютюнова» статистики по Україні:

• Україна займає перше місце у світі по кількості курящих чоловіків. Це стосується і старшокласників;
• в Україні курить кожен другий чоловік і кожна п'ята жінка;
• усього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що складають третина всього працездатного населення країни;
• наша країна займає 17 місце в списку країн-лідерів по числу курящих; • щорічний додаток числа курців в Україні (даних експертів ВІЗ) складає не менш 100 000, причому на зв'язані з палінням хвороби приходиться 37 000 смертей серед чоловіків у віці 35-69 років;
• кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років (за даними ВІЗ);
• Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більш 30% юнаків і дівчин (зведення ВІЗ);
• якщо у світі на кожну людину приходиться в середньому 870 викурених сигарет у рік, те в Україні – 1500-1800, тобто 4-5 сигарет у день;
• розрахунки Всесвітнього банку свідчать про те, що економічні збитки України від тютюну складають близько 2 млрд. доларів щорічно;
• за останні 20 років прошарок курящого жіночого населення України збільшився в 4 рази (за даними НДІ кардіології).

Відповідно до оцінок експертів ВІЗ здоров'я більш ніж на 50% залежить від способу життя, а шкідливі звички мають одне з головних значень.

В останні роки стан здоров'я населення України настільки погіршилося, що ця проблема виріс до рівня погрози національної безпеки. Катастрофічне скорочення термінів життя, перевищення на 7% показників смертності над народжуваністю, різке зниження якості життя окремої людини і здоров'я нації в цілому обумовлює необхідність підняття проблеми паління на один з першочергових державних рівнів.

Зростаюча протягом останнього років смертність в Україні визначається, насамперед, захворюваннями неінфекційної природи, зв'язаними із широким поширенням факторів ризику поведінкового характеру, до яких відноситься і паління.

Країна, що хоче розвиватися, не може допускати втрат, зв'язаних з палінням, серед економічно активної і досвідченої групи населення. У той же час дослідження переконливо доводять, що припинення паління в будь-якому віці дуже істотно зменшує ризик хвороб і смерті. Необхідно зупинити цю страшну епідемію.

"Питання паління має відношення не тільки до суспільної охорони здоров'я, - затверджує генеральний секретар ООН Кофи Аннан. - Мова йде про економічний розвиток на всій планеті. Ми можемо і повинні прикласти більше зусиль до того, щоб обмежити споживання тютюну. Діяти потрібно як у плані законодавства, обмежуючи доступ до тютюну, так і в плані виховання, намагаючись запобігти знаходження молоддю цієї звички і допомагаючи кинути тим, хто вже почав курити. Тому сьогодні я приєднуюся до заклику, зверненому до курців повсюдно: "Залишіть паління в минулому!". "Кинути курити ніколи не пізно, - говориться в заяві Аннана. - Ніколи не пізно також довідатися, що життя після цього стане краще".