Пізніше з'явилися глиняні і дерев'яні, рідше металеві трубки немудрої циліндричної форми.

Перші європейські трубки робилися з глини за зразком індійських, а першими їхніми власниками були іспанські і португальські матроси. Наприкінці 16-початку 17 століття в зв'язку зі зростаючим споживанням тютюну попит на трубки був дуже великий.

До середини 17 століття більш половини працездатного населення Гуди було зайнято в цій галузі, а в 1641 р. Трубки з Гуди поставлялися в усі європейські країни і копіювалися місцевими виробниками. Із середини 18 століття в Гуди роблять і більш витончені трубки, прикрашені живописом або різьбленням, покриті глазур'ю і поліровані. Глиняні трубки робляться в Гуди й у наші дні.

Останньою" революцією" стала популяризація трубок з металевим черешком - Falcon -у 50-і роки нашого століття. В Франції виробництво глиняних трубок почалося з копіювання голландських і поступово сконцентрувалося в двох на фабриці в Сент-Омере й в Арденнах, де обґрунтувалася знаменита своїми скульптурними трубками фірма " Gambier" . Оскільки Франція майже безупинно знаходилася в стані війни, трубки тут міцно ввійшли в армійський побут, і з'явилася потреба в менш тендітному, чим глина, матеріалі. У Пруссії із середини 18 століття ведучими виробниками трубок були фабрики в Стеттині і Кенігсберзі.

Перша фабрика виробів з порцеляни в Мейссені випускала, серед іншого, і чашечки для трубок (у 17 столітті вже з'явилися окремі з вишневого дерева, рогу, янтарю й інших матеріалів) . До початку 17 століття трубки були маленькими в зв'язку з дорожнечею тютюну. До середини 17 століття вже існували трубки до 36 див.

Щоб уникнути гіркого присмаку дерев'яні трубки викладалися зсередини глиною, а фабрика в Ульме робила із середини 17 століття дерев'яні трубки зі срібними наповнювачами. Перші трубки з бриара - нині самого популярного матеріал-з'явилися в I половині 19 століття на півдні Франції.